1. Словник української мови в 11 томах

хвилемір

ХВИЛЕМІ́Р, а, ч., радіо. Прилад для вимірювання довжини радіохвилі або частоти електромагнітних коливань.

Резонансний частотомір (хвилемір) складається з коливального контуру високої якості, струм в якому вимірюється чутливим гальванометром змінного струму (Осн. радіотехн., 1957, 98).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвилемір — хвилемі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвилемір — [хвиелеим’ір] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іy Орфоепічний словник української мови
  3. хвилемір — ХВИЛЕМІ́Р, а, ч., радіо. Прилад для вимірювання довжини радіохвилі або частоти електромагнітних коливань. Резонансний частотомір (хвилемір) складається з коливального контуру високої якості, струм в якому вимірюється чутливим гальванометром змінного струму (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. хвилемір — -а, ч., радіо. Прилад для вимірювання довжини радіохвилі або частоти електромагнітних коливань. Великий тлумачний словник сучасної мови