хвилясто
ХВИЛЯ́СТО, присл. Хвилями, у вигляді хвиль.
Хвилясто біліють поля, горбляться горбами, западають балками, і весь час крижано, тонко дзвенить поземкою цей суворий, ніби арктичний світ (Гончар, Циклон, 1970, 84);
Вітрило біле, як пісок, що хвилясто пересипається на косі (Коп., Вибр., 1948, 164);
Густа сивина смугою підіймалась від правої скроні, хвилясто спадаючи на лівий бік (Кучер, Квітує жито, 1938, 203);
Сніжок.. хвилясто закручувався на рівній поверхні бетону (Голов., Тополя.., 1965, 241);
Хвилясто тягся клич плугатаря (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвилясто — хвиля́сто прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хвилясто — ХВИЛЯ́СТО, присл. Хвилями, у вигляді хвиль. Хвилясто біліють поля, горбляться горбами, западають балками, і весь час крижано, тонко дзвенить поземкою цей суворий, ніби арктичний світ (О. Словник української мови у 20 томах
- хвилясто — присл. Хвилями, у вигляді хвиль. Великий тлумачний словник сучасної мови