1. Словник української мови в 11 томах

хвись

ХВИСЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хви́ськати і хви́сьнути.

Вхопив [Іул Енейович] камінчик,— прицілився, ..І Ремула по лобу хвись! (Котл.. І, 1952, 237);

Тут хвись! шабельки засвистіли, Цок-цок! — і іскри полетіли; Один другого полосять! (Котл., І, 1952, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвись — хвись вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. хвись — ХВИСЬ, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хви́ськати і хви́сьнути. Вхопив [Іул Енейович] камінчик, – прицілився, .. І Ремула по лобу хвись! (І. Котляревський); Тут хвись! шабельки засвистіли, Цок-цок! – і іскри полетіли; Один другого полосять! (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  3. хвись — виг., розм. Уживається як присудок за знач. хвиськати і хвисьнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хвись — Хвись меж., выражающ. ударъ съ размаху но чему нибудь. Вхопив камінчик, прицілився.... і Ремула по лобу хвись. Котл. Ен. V. 70. Словник української мови Грінченка