1. Словник української мови в 11 томах

хворостити

ХВОРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, недок., перех., розм.

1. що, заст. Обгороджувати хворостом що-небудь.

2. кого. Бити (перев. хворостиною) кого-небудь; шмагати, хльоскати.

[Гаврило:] Демид слухав-слухав, а далі мах з хати, а Хведір за ним, догнав його надворі та за чуба, та як уволік його в сіни, та як почав батогом хворостити… (Кроп., III, 1959, 143);

— Дочекались помічника! От нема кому хворостити босонога [босоногого]! — батько посварився на мене пальцем (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 39).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хворостити — хворости́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хворостити — див. бити Словник синонімів Вусика
  3. хворостити — ХВОРОСТИ́ТИ, ощу́, ости́ш, недок., кого, що, розм. 1. що, заст. Обгороджувати хворостом що-небудь. 2. кого. Бити (перев. хворостиною) кого-небудь; шмагати, хльоскати. Словник української мови у 20 томах
  4. хворостити — -ощу, -остиш, недок., перех., розм. 1》 що, заст. Обгороджувати хворостом що-небудь. 2》 кого. Бити (перев. хворостиною) кого-небудь; шмагати, хльоскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хворостити — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал. Словник синонімів української мови
  6. хворостити — Хворости́ти, -щу, -стиш гл. Бить хворостиной, розгой. Словник української мови Грінченка