1. Словник української мови в 11 томах

хвоїна

ХВОЇ́НА, и, ж.

1. розм. Шпилька хвойного дерева.

Сонце котилося за ліси. Голубе небо стало ще голубішим і чистішим. Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (Загреб., Європа 45, 1959, 282);

// збірн. Гілки хвойного дерева.

2. діал. Сосна.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвоїна — хвої́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хвоїна — див. голка Словник синонімів Вусика
  3. хвоїна — ХВОЇ́НА, и, ж. 1. розм. Шпилька хвойної рослини; голка (у 3 знач.). Сонце котилося за ліси. Голубе небо стало ще голубішим і чистішим. Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (П. Загребельний); // збірн. Гілки хвойного дерева. 2. діал. Сосна. Словник української мови у 20 томах
  4. хвоїна — -и, ж. 1》 розм. Шпилька хвойного дерева. || збірн. Гілки хвойного дерева. 2》 діал. Сосна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хвоїна — ГО́ЛКА (колючка хвойної рослини), ХВОЇ́НА, ШПИ́ЛЬКА. Тимко струсив із сорочки сухі соснові голки (Григорій Тютюнник); Сосни співали колискових пісень і видзвонювали кожною гілочкою, кожною хвоїною (П. Словник синонімів української мови
  6. хвоїна — Хвої́на, -ни, -ні Правописний словник Голоскевича (1929 р.)