1. Словник української мови в 11 томах

хвіртка

ХВІ́РТКА, и, ж. Невеликі вхідні двері в тину або в воротах.

Чіпка ввійшов у двір. Галя зачинила хвіртку, защепнула й повела в свою хатину (Мирний, І, 1949, 339);

Перед хаткою самотньо біліють свіжі, ще з соком ворота і хвіртка, від них навколо городу має піти огорожа, але поки що замість неї чорніє лише кілька ямок для стовпів (Стельмах, II, 1962, 287);

Ми пройшли через хвіртку в залізних воротах (Трубл., Глиб. шлях, 1948, 74);

Хвіртка у паркані розчинилась, і в подвір’я вступила трійця людей (Смолич, Мир.., 1958, 51);

Зачувши чужинців, загавкали собаки, хтось заскрипів хвірткою, затріщав тином, виламуючи патерицю від озвірілих псів (Тют., Вир, 1964, 466);

// рідко. Дверцята в хліві, стайні.

Рудик безнадійно махнув у просторінь рукою і нервово причинив хвіртку стайні (Кос., Новели, 1962, 151).

Стоя́ти на хві́ртці — стояти біля хвіртки.

Повернув [Чіпка] назад, дивиться — на хвіртці стоїть Галя (Мирний, І, 1949, 338);

Халимон стояв у себе на хвіртці і нетерпляче позирав на майдан біля церкви (Панч, Син Таращ. полку, 1946, 24).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвіртка — хві́ртка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири хві́ртки Орфографічний словник української мови
  2. хвіртка — (у брамі) р. ворітця, (у стайні) дверцята Словник синонімів Караванського
  3. хвіртка — [хв’іртка] -ткие, д. і м. -рц':і, мн. хв'іртки, хв'ірток дв'і хв'ірткие Орфоепічний словник української мови
  4. хвіртка — ХВІ́РТКА, и, ж. Невеликі вхідні двері в огорожі двору або в воротах. Чіпка ввійшов у двір. Галя зачинила хвіртку, защепнула й повела в свою хатину (Панас Мирний); Перед хаткою самотньо біліють свіжі, ще з соком ворота і хвіртка... Словник української мови у 20 томах
  5. хвіртка — -и, ж. 1》 Невеликі вхідні двері в паркані або у воротах. || рідко. Дверцята в хліві, стайні. 2》 Те саме, що фіранка 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хвіртка — ВХІД (місце, отвір у стіні приміщення, споруди тощо, крізь які входять і виходять), ДВЕ́РІ, ХІД, ХІДНИ́К розм.; ПІД'Ї́ЗД (у будинку); ПОРТА́Л (архітектурно оформлений вхід до монументального будинку); ХВІ́РТКА (в огорожі двору). Словник синонімів української мови
  7. хвіртка — Фі́ртка і хві́ртка, -тки, -тці; ф[хв]і́ртки́, ф[хв]і́рто́к хві́ртка і звич. фі́ртка, -тки, -тці; -тки́, -то́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)