1. Словник української мови в 11 томах

хибність

ХИ́БНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до хи́бний.

Спростуванням називається доведення хибності або неспроможності будь-якої тези (Логіка, 1953, 148);

Уважно відбираючи і розкриваючи все цінне, що є в працях Гегеля, він [В. І. Ленін] послідовно і всебічно показує хибність вихідних позицій гегелівської ідеалістичної філософії (Біогр. Леніна, 1955, 142);

Давненько вже відзначено хибність думки, ніби перекладати з близьких мов легше, ніж з мов далеких (Рильський, III, 1956, 130).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хибність — хи́бність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хибність — [хибн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. хибність — ХИ́БНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до хи́бний. Спростуванням називається доведення хибності або неспроможності будь-якої тези (з навч. літ.); Давненько вже відзначено хибність думки, ніби перекладати з близьких мов легше, ніж з мов далеких (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
  4. хибність — -ності, ж. 1》 Абстр. ім. до хибний. 2》 Одне з двох можливих значень логічної змінної (другим є "істина"). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хибність — Хи́бність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)