1. Словник української мови в 11 томах

хилитнути

ХИЛИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до хилита́ти.

В цю мить щось немов ударило в Юрине ліжко зісподу і хилитнуло куди дужче… (Смолич, II, 1958, 25);

Созоненко взяв в руки сулію з самогоном, хилитнув нею (Стельмах, II, 1962, 110);

Федір розумно подивився батькові в вічі,— хилитнув у дверях фалдами кожушини і хутко зник за ворітьми (Епік, Тв., 1958, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хилитнути — хилитну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. хилитнути — ХИЛИТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до хилита́ти. В цю мить щось немов ударило в Юрине ліжко зісподу і хилитнуло куди дужче... (Ю. Смолич); Созоненко взяв в руки сулію з самогоном, хилитнув нею (М. Словник української мови у 20 томах
  3. хилитнути — -ну, -неш, док. Однокр. до хилитати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хилитнути — ХИТА́ТИ що, чим (надавати чому-небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз), ВИХИ́ТУВАТИ, ХИЛИТА́ТИ, КОЛИХА́ТИ, КОЛИСА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, ТЕЛІПА́ТИ розм., ТІ́ПАТИ розм., ХИБА́ТИ розм., ХИЛЯ́ТИ розм., ТЕРМОСИТИ розм. Словник синонімів української мови