хильцем

ХИЛЬЦЕ́М, присл., розм. Схилившись, зігнувшись.

Старшенькі хлопці залізли в бузину.. та наслухали, чи хто не надходить. Коли упевнилися, що нема нікого близько них, підходили далі хильцем до кухні (Март., Тв., 1954, 148);

Князь Володимир ще трохи постояв остовпіло, потім важко повернувся й хильцем посунув з палати (Загреб., Диво, 1968, 214).

Пи́ти (випива́ти, ви́пити) хильце́м — пити, перехиляючи посудину з рідиною.

Він одіткнув тикву, налив повний кухоль і став пити хильцем (Мик., II, 1957, 277);

Захитався [Микола], але пересилив слабість, вдавано бадьорим кроком підійшов до відра й хильцем випив кухлик води (Галан, І, 1960, 476).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хильцем — Схилившись, зігнувшись; [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. хильцем — хильце́м прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  3. хильцем — пр., схилившись, зігнувшись, НАХИЛЬЦЕМ, хильки Словник синонімів Караванського
  4. хильцем — [хиел'цем] присл. Орфоепічний словник української мови
  5. хильцем — ХИЛЬЦЕ́М, присл., розм. Схилившись, зігнувшись; нахильцем. Старшенькі хлопці залізли в бузину .. та наслухали, чи хто не надходить. Коли упевнилися, що нема нікого близько них, підходили далі хильцем до кухні (Л. Словник української мови у 20 томах
  6. хильцем — присл., розм. Схилившись, зігнувшись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. хильцем — НА́ХИЛЬЦІ (НА́ВХИЛЬЦІ розм.) (про пиття — просто з посудини, без склянки і т. ін.), НА́ХИЛЬЦЕМ, НА́ХИЛКИ розм., ХИЛЬЦЕ́М розм. Старий вихилив нахильці увесь кубок, в котрий влазило більше як півпляшки вина (І. Нечуй-Левицький); Колодязь. Словник синонімів української мови
  8. хильцем — Хильце́м, хи́льці, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. хильцем — Хильцем, хильці нар. 1) Согнувшись, наклонясь. А я, гільтай молоденький, того не злякався, хильцем хильцем по під верби, та в зіллє сховався. Гол. ІII. 164. Козак молоденький та й того злякався, хильці, хильці по під плотом, та й в зілля сховався. Чуб. V. Словник української мови Грінченка