1. Словник української мови в 11 томах

химерність

ХИМЕ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до химе́рний.

Михайло Михайлович просто вражений різноманітністю й химерністю барв виловленої риби (Сміл., Крила, 1954, 133);

— А сюжету все ж таки нема.. Це життєві явища, події, казуси, анекдоти, людська химерність — усе що завгодно, підмічене більш-менш гострим оком (Донч., VI, 1957, 621);

За вікном експреса пролітали сліпучо-білі березові гаї. Пролітали казкою, химерністю фантазій, і дівчина щось говорила співучо про ті берези (Гончар, Тронка, 1963, 291);

Андрій починав розуміти химерність своїх планів, але бажання якнайскоріше дістатися до Мархалівки залишалось однаково привабливим (Панч, Мир.., 1937, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. химерність — химе́рність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. химерність — [хиемерн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. химерність — ХИМЕ́РНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до химе́рний. Михайло Михайлович просто вражений різноманітністю й химерністю барв виловленої риби (Л. Смілянський); – А сюжету все ж таки нема .. Словник української мови у 20 томах
  4. химерність — -ності, ж. Абстр. ім. до химерний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. химерність — Химе́рність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)