1. Словник української мови в 11 томах

хитрющо

ХИТРЮ́ЩО, розм. Присл. до хитрю́щий.

Варава, щоб пригасити суперечку, високо підніс чарку з оковитою, хитрющо зміряв усіх навкісними очима (Стельмах, І, 1962, 332).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хитрющо — хитрю́що прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. хитрющо — ХИТРЮ́ЩО, розм. Присл. до хитрю́щий. Варава, щоб пригасити суперечку, високо підніс чарку з оковитою, хитрющо зміряв усіх навкісними очима (М. Стельмах). Словник української мови у 20 томах
  3. хитрющо — розм. Присл. до хитрющий. Великий тлумачний словник сучасної мови