хихотіння

ХИХОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хихоті́ти і звуки, утворювані цією дією.

Полягають [наймички] потім на купи свого лахміття, і позатихає хихотіння з-під верет, і зморить сон, корявий, як шкіра підошовна (Хотк., II, 1966, 133).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хихотіння — хихоті́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хихотіння — див. сміх Словник синонімів Вусика
  3. хихотіння — ХИХОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хихоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Полягають [наймички] потім на купи свого лахміття, і позатихає хихотіння з-під верет, і зморить сон, корявий, як шкіра підошовна (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. хихотіння — -я, с., розм. Дія за знач. хихотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови