хихотіння
ХИХОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хихоті́ти і звуки, утворювані цією дією.
Полягають [наймички] потім на купи свого лахміття, і позатихає хихотіння з-під верет, і зморить сон, корявий, як шкіра підошовна (Хотк., II, 1966, 133).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хихотіння — хихоті́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- хихотіння — див. сміх Словник синонімів Вусика
- хихотіння — ХИХОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. хихоті́ти і звуки, утворювані цією дією. Полягають [наймички] потім на купи свого лахміття, і позатихає хихотіння з-під верет, і зморить сон, корявий, як шкіра підошовна (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- хихотіння — -я, с., розм. Дія за знач. хихотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови