1. Словник української мови в 11 томах

хлюща

ХЛЮ́ЩА, і, ж. Те саме, що хлющ.

А поллє осіння хлюща І посиплеться листок,— Нам огидне гай і пуща, Як промокнем до кісток (Щог., Поезії, 1958, 251);

— Ми вмирали три доби, Там шуміли нам дуби, Хлюща плюскотіла… (Мал., Звенигора, 1959, 324).

◊ Як (мов, нена́че) хлю́ща [мо́крий] — те саме, що Як хлющ [мо́крий] ( див. хлющ).

Бурхнуло з неба, мов із бочки, Що промочило до сорочки.. Троянці стали всі, як хлюща (Котл., І, 1952, 106);

Та хто тебе знає — чи кидали тебе, чи облили водою. Тільки вернулася ти додому, як хлюща мокра (Мирний, III, 1954, 312);

Мокра, як хлюща, сорочка облипла його могутнє тіло (Коцюб., І, 1955, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хлюща — див. ЗЛИВА Словник синонімів Караванського
  2. хлюща — див. дощ; негода Словник синонімів Вусика
  3. хлюща — ХЛЮ́ЩА, і, ж. Те саме, що хлющ. А поллє осіння хлюща І посиплеться листок, – Нам огидне гай і пуща, Як промокнем до кісток (Я. Щоголів); – Ми вмирали три доби, Там шуміли нам дуби, Хлюща плюскотіла... (А. Малишко); Липень почався хлющею. Розлилася гнила Пляшівка по рівнині (Р. Іваничук). Словник української мови у 20 томах
  4. хлюща — -і, ж. Те саме, що хлющ. Великий тлумачний словник сучасної мови