хліборобський

ХЛІБОРО́БСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до хліборо́б і хліборо́бство.

Люди не йшли, а бігли, і були рухи в них такі вільні та жваві, немов хліборобська праця ніколи їх не в’язала (Коцюб., І, 1955, 429);

І знову завмирає в чеканні стражденне хліборобське серце, плекає зрадливі сподівання, марить тим житнім колосочком, тим дрібним, але своїм зернятком, на якому тримається його життя (Стельмах, І, 1962, 361);

Все життя, поведінка, мова, навіть рухи Никанора зв’язані з землею, хліборобським ремеслом, сільським побутом (Рад. літ-во, 4, 1957, 46);

Колись Яремин Кут облягали з усіх боків землі пана Безбородського,— тепер вони довічна власність хліборобської артілі «Сугаклія» (Добр., Тече річка.., 1961, 11);

// Власт. хліборобові, характерний для нього.

Милує [мати] й стиха, любим голосом малює йому картину іншого життя… життя тихого, хліборобського побуту… (Мирний, I, 1949, 181);

Захар досить вільно і невтомно почуває себе, навіть співчутливо позира на розпарений вид слідчого — паркий день видався, за хліборобською звичкою на небо дивиться (Горд., Чужу ниву.., 1947, 290);

Дівчина стояла обіч, милуючись спритністю парубка, в руках якого почувалась дужа хліборобська сила (Добр., Тече річка.., 1961, 275);

// Признач. для вирощування хліба.

Описуючи, скажімо, хліборобські знаряддя, ніяк не можна етнографові минути питання сільського господарства (Рильський, III, 1956, 162);

// Який вирощує хліб.

Донбас відомий як багатющий хліборобський край, де ростуть і колосяться пшениці і жита (Цюпа, Україна.., 1960, 185).