хлівчик
ХЛІ́ВЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хлів.
— Яєчка були б, та й сало наросло б, і курятинка. Горе тільки, що ніде. Якби хлівчик… (Коцюба, Нові береги, 1959, 256);
Біля хлівчиків то тут, то там рилися поросята, греблися кури (Хор., Ковила, 1960, 14);
Як вийдеш з хати, вибіжиш за хлівчик, а перед тобою широка долина, річечка без назви (Збан., Сеспель, 1961, 99).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хлівчик — хлі́вчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хлівчик — див. прибудова; хлів Словник синонімів Вусика
- хлівчик — ХЛІ́ВЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хлів. – Яєчка були б, та й сало наросло б, і курятинка. Горе тільки, що ніде. Якби хлівчик... (Г. Коцюба); Біля хлівчиків то тут, то там рилися поросята, греблися кури (А. Словник української мови у 20 томах
- хлівчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до хлів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хлівчик — Хлівчик, -ка, хлівчичок, -чка м. ум. отъ хлів. Словник української мови Грінченка