хмарно
ХМА́РНО. Присл. до хма́рний.
— А ти не кряч зараз галкою! — сказав Гриб хмарно (Козл., Мандрівники, 1946, 24);
От що зробили з мене годи Та безталання; та ще й те, Що літечко моє святе Минуло хмарно (Шевч., II, 1963, 175);
// у знач. присудк. сл.
Сьогодні до полудня хмарно, але сухо (Л. Укр., V, 1956, 392);
А небо щось віщує: хмарно, навіть капало вже (Коцюб., III, 1956, 150).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хмарно — хма́рно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- хмарно — I насумрило, насурмонило, нахмарило, нахмарилося, похмурно, похмуро, хмарить, хмариться, хмурно, хмуро Фразеологічні синоніми: нагнало хмари; насунули хмари; облягло хмарами II див. хмуро Словник синонімів Вусика
- хмарно — ХМА́РНО. Присл. до хма́рний. – А ти не кряч зараз галкою! – сказав Гриб хмарно (П. Козланюк); От що зробили з мене годи [роки] Та безталання; та ще й те, Що літечко моє святе Минуло хмарно (Т. Шевченко); // у знач. пред. Словник української мови у 20 томах
- хмарно — Присл. до хмарний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови