1. Словник української мови в 11 томах

хмиззя

ХМИ́ЗЗЯ, я, с., збірн. Те саме, що хмиз.

Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (Зеров, Вибр., 1966, 367);

Синє небо над деревами, сизий туман-димок між ними, мурашині копички з посіченого хмиззя, сонячні плями..— так виглядає Рачинецький ліс (Бабляк, Жванчик, 1967, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хмиззя — хми́ззя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. хмиззя — ХМИ́ЗЗЯ, я, с., збірн. Те саме, що хмиз. Хмиззя, обмазане в глей, говорюча ластівка носить, Поки не зліпить гнізда (М. Зеров); Синє небо над деревами, сизий туман-димок між ними, мурашині копички з посіченого хмиззя, сонячні плями – так виглядає Рачинецький ліс (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах
  3. хмиззя — -я, с., збірн. Те саме, що хмиз. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хмиззя — ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм. Словник синонімів української мови