холодильник

ХОЛОДИ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Спеціальне приміщення, споруда для охолоджування і зберігання продуктів, що швидко псуються.

Жодне м’ясопереробне, молочне або торговельне підприємство не може обійтись без холодильника (Роб. газ., 13.VІ 1966, 3);

// Холодильний пристрій для зберігання продуктів у домашніх умовах, їдальнях і т. ін.

— А ви зоставайтеся на хазяйстві. Ось вам ключі, обід у холодильнику (Кучер, Трудна любов, 1960, 399);

Охолоджуючи продукти, кімнатний холодильник нагріває оточуюче його повітря (Всч. Київ, 16.VIII 1962, 3);

Київський завод «Електропобутприлад» налагодив випуск автомобільних термостатичних холодильників (Рад. Укр., 13.V 1974, 4);

// заст. Спеціальна посудина з холодною водою або льодом для охолоджування вина;

// заст. Погріб.

2. Вагон для перевезення продуктів, що швидко псуються.

3. спец. Пристрій для зниження температури в якому-небудь механізмі, приладі (для охолодження води й масла в теплових машинах, для охолодження й конденсації пари рідин, які піддаються перегонці тощо).

У куб наливають води і закривають кришкою з паропровідною трубкою. З назви трубки ви догадуєтесь, що по ній з куба виходить пара. Її направляють у холодильник. Це довга олов’яна трубка, скручена, змійкою, так званий змійовик, який вставляють у бачок з проточною холодною водою (Уроки.. хіміка, 1956, 48);

— Із батьком на заводі працюю, біля холодильника. З нафти в нас гас і бензин гонять. Цікаво, страх! (Донч., II, 1956, 113).