холодочок

ХОЛОДО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до холодо́к.

Що то́ Дощова хмара висовує з-за гори своє верхів’я чи темний ліс дрімає на сонячній спеці́ Коли-не-коли тягне холодочком (Мирний, IV, 1955, 313);

У холодочку, під вербою, Приліг Чабан спочить; Кийок поклав під головою, Собака у ногах лежить (Гл., Вибр., 1951, 89);

Душно. Вигін. Біля вітряка в холодочку сидять хлопці, дівчата (Тесл., Вибр., 1950, 117);

Спродались, Во храмі помолились богу І веселенькі у дорогу Додому рушили вночі По холодочку (Шевч., II, 1963, 370).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. холодочок — холодо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. холодочок — див. холод Словник синонімів Вусика
  3. холодочок — ХОЛОДО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до холодо́к. Спродались, Во храмі помолились богу І веселенькі у дорогу Додому рушили вночі По холодочку (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. холодочок — -чка, ч. Пестл. до холодок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. холодочок — Холодо́к, -дку м. 1) Прохлада; тѣнь, покрытое тѣнью мѣсто. Рано, за холодку, рушить у дорогу. Стор. Сіла спочити в холодку під вербою. МВ. І. 14. Словник української мови Грінченка