1. Словник української мови в 11 томах

хоральний

ХОРА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до хора́л.

Уже з середини XVI століття, а може й ще раніш на Україні приймається хоральний многоголосовий [багатоголосий] спів, якого доти вона не знала (Іст. укр. музики, 1922, 129);

Інколи Кропивницький дуже барвисто нашаровує один на один два музичні матеріали, цілком різні інтонаційним складом, наприклад, на фоні хорального псалмоподібного хору бурсаків проводить ліричні вигуки закоханого Хоми і його розмову з меткою, спритною бублейницею (Укр. клас. опера, 1957, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоральний — хора́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хоральний — ХОРА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до хора́л. Уже з середини XVI століття, а може й ще раніш в Україні приймається хоральний многоголосовий [багатоголосий] спів, якого доти вона не знала (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. хоральний — -а, -е. Прикм. до хорал. Хоральна нотація — система знаків для запису григоріанського хоралу. Хоральна обробка — інструментальний, вокальний або вокально-інструментальний твір, в якому церковний спів набуває багатоголосного оформлення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хоральний — Хора́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)