1. Словник української мови в 11 томах

хорвати

ХОРВА́ТИ, ів, мн. (одн. хорва́т, а, ч.; хорва́тка, и, ж.). Південнослов’янський народ, що є основним населенням Соціалістичної Республіки Хорватії, яка входить до складу СФРЮ; представники цього народу.

Югославію населяють споріднені між собою народи південнослов’янської групи: серби, хорвати, словенці, босняки, македонці, чорногорці (Ек. геогр. заруб, країн, 1956, 45);

Матроси «Варяга» співали, Виводив хорват-капітан (Нагн., Вибр., 1957, 268);

— Марічка! — тихо вигукнув Ференц, кидаючись дівчині назустріч. — Марічка! — Виявляється, це була подруга його дочки, хорватка (Гончар, III, 1959, 255).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хорвати — ХОРВА́ТИ, ів, мн. (одн. хорва́т, а, ч.; хорва́тка, и, ж.). Південнослов'янський народ, що є основним населенням Хорватії; представники цього народу. Хорвати й босняки під колядою розуміють подарунок на Новий рік (О. Словник української мови у 20 томах
  2. хорвати — -ів, мн. (одн. хорват, -а, ч.; хорватка, -и, ж.). Південнослов'янський народ, що є основним населенням Хорватії; представники цього народу. Великий тлумачний словник сучасної мови