1. Словник української мови в 11 томах

хоробливо

ХОРОБЛИ́ВО, діал. Присл. до хоробли́вий.

Уста [дівчинки] хоробливо засмикалися в затриманому гіркому плачі (Ле, Клен. лист, 1960, 218);

Шуліка плив у повітрі, хоробливо поколихуючись; він тепер був безсилий втекти від небезпеки (Досв., Гюлле, 1961, 61).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоробливо — хоробли́во прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. хоробливо — ХОРОБЛИ́ВО, діал. Присл. до хоробли́вий. Уста [дівчинки] хоробливо засмикалися в затриманому гіркому плачі (Іван Ле); Шуліка плив у повітрі, хоробливо поколихуючись; він тепер був безсилий втекти від небезпеки (Олесь Досвітній). Словник української мови у 20 томах
  3. хоробливо — діал. Присл. до хоробливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хоробливо — Х(в)оробли́во, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)