1. Словник української мови в 11 томах

хоронений

ХОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до хорони́ти.

Потягнуло холодом, зморозило й обтерло з пуху ніжності глибоко хоронені почування від холоду й буденності зовнішнього світу (Кобр., Вибр., 1954, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоронений — хоро́нений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. хоронений — ХОРО́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до хорони́ти 2. Потягнуло холодом, зморозило й обтерло з пуху ніжності глибоко хоронені почування від холоду й буденності зовнішнього світу (Н. Кобринська). Словник української мови у 20 томах
  3. хоронений — -а, -е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до хоронити. Великий тлумачний словник сучасної мови