хоругов

ХОРУГО́В, гви́, ж., заст. Корогва.

Понад тим ланцюгом повівала червона кармазинова, сріблом вишивана хоругов (Фр., VI, 1951, 25);

Чорні хмари відбивають В блискавках гарячу кров, З рук у мене одбирають Вірні другі хоругов (Олесь, Вибр., 1958, 258);

Блищать ікони й хоругови [хоругви], до барикад ідуть попи… (Сос., І, 1957, 391).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоругов — хоруго́в іменник жіночого роду корогва; військовий загін арх. Орфографічний словник української мови
  2. хоругов — див. прапор Словник синонімів Вусика
  3. хоругов — ХОРУГО́В, гви́, ж., заст. 1. Корогва. Понад тим ланцюгом повівала червона кармазинова, сріблом вишивана хоругов (І. Франко); Чорні хмари відбивають В блискавках гарячу кров, З рук у мене одбирають Вірні другі хоругов (О. Словник української мови у 20 томах
  4. хоругов — -гви, ж. Корогва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хоругов — КОРОГВА́ (КОРОГО́В) (прикріплене до довгого держала полотнище чи бляха із зображенням святих, що несуть під час хресного ходу), КОРУГВА́ (КОРУГО́В) діал., ХОРУГВА́ (ХОРУГО́В) заст., ХОРО́ГВА́ заст. Прийшли попи з корогвами, Задзвонили дзвони. Словник синонімів української мови
  6. хоругов — Хоругов, -гви ж. Извѣстный отрядъ войска. Іще б прогнав ляхви хоругов за Вислу. ЗОЮР. І. 318. Словник української мови Грінченка