хоріти

ХОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. Хворіти.

— Трудно мені! — простогне попадя стиха..— Здужали і ви колись, теперки хорієте (Вовчок, VI, 1956, 221).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хоріти — хорі́ти дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. хоріти — Слабувати, хворувати, занепадати, нездужати, (на що) терпіти <�страждати> від чого Словник синонімів Караванського
  3. хоріти — див. хворіти Словник синонімів Вусика
  4. хоріти — ХОРІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок., діал. Хворіти. – Трудно мені! – простогне попадя стиха .. – Здужали і ви колись, теперки хорієте (Марко Вовчок); В сей день [святого Власа] селяни служили по дворах молебні... Словник української мови у 20 томах
  5. хоріти — -ію, -ієш, недок., діал. Хворіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хоріти — ХВОРІ́ТИ на що, чим і без додатка (бути хворим, мати якусь хворобу), НЕЗДУ́ЖАТИ, СЛАБУВА́ТИ, НЕДУГУВАТИ, НЕДУ́ЖАТИ, СЛАБІ́ТИ, ХОРІ́ТИ розм., ХВОРУВА́ТИ (ХОРУВА́ТИ діал.), БОЛІ́ТИ розм., ГИБІТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. хоріти — Хоріти, -рію, -єш гл. = хворіти. АД. II. 120. Хорітимеш, болітимеш, смерти бажатимеш. Мет. 107. Словник української мови Грінченка