1. Словник української мови в 11 томах

храбритися

ХРАБРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок., розм. Намагатися перебороти в собі страх, набирати хороброго вигляду.

Турн скрізь бігав і храбрився І тішивсь, що врага настиг (Котл., І, 1952, 264);

[Бебех:] Чи не сором тобі, пане сотнику, хлипати, мов стара баба? Тільки що храбрився, а теперечки й слиниш (Стор., І, 1957, 296);

— А я б на вашім місці,— храбрився дід,— узяв би та й зробив! (Вишня, II, 1956, 106).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. храбритися — храбри́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. храбритися — ХРАБРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, недок., розм. Намагатися перебороти в собі страх, розгубленість, набирати хорошего вигляду. Турн скрізь бігав і храбрився І тішивсь, що врага настиг (І. Словник української мови у 20 томах
  3. храбритися — -рюся, -ришся, недок., розм. Намагатися перебороти в собі страх, набирати хороброго вигляду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. храбритися — БАДЬОРИ́ТИСЯ (намагатися триматися по-молодецькому, не показуючи розгубленості, страху і т. ін.), ХРАБРИ́ТИСЯ розм., ХРАБРУВА́ТИ розм. рідше, ХРАБРУВА́ТИСЯ заст.; КОЗИРИ́ТИСЯ розм., КОКО́ШИТИСЯ розм., ПРИ́НДИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови