1. Словник української мови в 11 томах

храбустя

ХРАБУ́СТЯ, я, с., збірн., діал. Те саме, що храбу́ст.

*Образно. Гризся [Марусяк] сумнівами. Ще будь усі легіні при ньому, нарід [народ] досвідчений, дужий… Але з сими рештками — ну що ж подієш? Це ж храбустє [храбустя] (Хотк., II, 1966, 229).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. храбустя — храбу́стя іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. храбустя — ХРАБУ́СТЯ, я, с., збірн., діал. Те саме, що храбу́ст. * Образно. Гризся [Марусяк] сумнівами. Ще будь усі легіні при ньому, нарід [народ] досвідчений, дужий... Але з сими рештками – ну що ж подієш? Це ж храбустє [храбустя] (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  3. храбустя — -я, с., збірн., діал. Те саме, що храбуст. Великий тлумачний словник сучасної мови