1. Словник української мови в 11 томах

хрестини

ХРЕСТИ́НИ, ти́н, мн. Християнський церковний обряд хрещення, а також частування, святкування після цього обряду.

Ксьондз розпочав хрестити дитину. В одчинених дверях стовпились жінки й старі баби сусіди, запрошені Суфщинською на хрестини (Н.-Лев., VII, 1966, 99);

Тільки заздалегідь добре заплативши попові за хрестини, можна було його власкавити: дочка буде не Євпистимія чи Каздоя, а просто Марія (Донч., VI, 1957, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрестини — хрести́ни множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. хрестини — мн. 1. див. Хрещення 1, 2; 2. Урочисте сімейне святкування з приводу здійснення над членом родини Таїнства Хрещення Словник церковно-обрядової термінології
  3. хрестини — [хреистиние] -тин Орфоепічний словник української мови
  4. хрестини — ХРЕСТИ́НИ, ти́н, мн. Християнський церковний обряд хрещення, а також частування, святкування після цього обряду. Ксьондз розпочав хрестити дитину. В одчинених дверях стовпились жінки й старі баби сусіди, запрошені Суфщинською на хрестини (І. Словник української мови у 20 томах
  5. хрестини — і христини, -тин, мн. Християнський церковний обряд хрещення, а також частування, святкування після цього обряду. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хрестини — Хрестини, -тин ж. мн. Крестины. Мил. 22. На весіллю всі свати, на хрестинах всі куми. Ном. № 8054. Словник української мови Грінченка