хрокати
ХРО́КАТИ¹, аю, аєш, недок. Те саме, що хрю́кати.
В неясному ранковому світлі табун здавався темною плямою, тільки інколи, відбившися від стада, раптом виринала голова з гілчастими рогами, і олень, хрокаючи, знову ховався в рухливій гущі (Багмут, Щасл. день.., 1959, 227);
Лукії здалося, що в комірчині дужче стало чути отой незнайомий запах, схожий на псину. Але дівчина була певна, що тут був не пес. Ні, пес не хрокає (Донч., III, 1956, 68);
// Видавати подібні звуки (про механізми, пристрої і т. ін.).
Прогуркотіла півторатонка з глиною. Шофер давав сигнали, і сирена хрокала, як дикий гірський кабан (Донч., II, 1956, 171).
ХРО́КАТИ², аю, аєш, недок., перех. і неперех., риб. Бити по воді хрокалом, видобуваючи глухі звуки під час ловлі риби.
Напинається через річку сітка, а рибалки заїздять човнами з «хрокалами» в руках, «хрокають» — наганяють рибу… (Вишня, І, 1956, 156).
Значення в інших словниках
- хрокати — хро́кати 1 дієслово недоконаного виду хрюкати хро́кати 2 дієслово недоконаного виду бити по воді хрокалом Орфографічний словник української мови
- хрокати — ХРО́КАТИ¹, аю, аєш, недок. Те саме, що хрю́кати. Уже свині на городі – он чути хрокають, – біжи швидше (Сл. Б. Грінченка); В неясному ранковому світлі табун здавався темною плямою, тільки інколи, відбившися від стада... Словник української мови у 20 томах
- хрокати — I -аю, -аєш, недок. Те саме, що хрюкати. || Видавати подібні звуки (про механізми, пристрої і т. ін.). II -аю, -аєш, недок., перех. і неперех., риб. Бити по воді хрокалом, видобуваючи глухі звуки під час ловлі риби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрокати — РО́ХКАТИ (про свиней — видавати звуки "рох-рох"), ХРОКАТИ, ХРЮ́КАТИ. У хліві.. рохкають два кабани (В. Кучер); Порося залізло під лаву і хрюкало (І. Нечуй-Левицький). — Пор. куві́кати. Словник синонімів української мови
- хрокати — Хро́кати, -каю, -єш гл. 1) Хрюкать. Уже свині на городі — он чути хрокають, — біжи швидче! Харьк. 2) Извлекать звукъ ударомъ хро́кала, бовта по водѣ. Харьк. у. Словник української мови Грінченка