хромати

ХРОМА́ТИ, ів, мн. (одн. хрома́т, у, ч.). Солі хромової кислоти жовтого кольору.

Нерозчинний у воді хромат свинцю РbСrО₄, служить для виготовлення жовтої олійної фарби — жовтий крон (Заг. хімія, 1955, 589).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хромати — ХРОМА́ТИ, ів, мн. (одн. хрома́т, у, ч.). Солі хромової кислоти жовтого кольору. Нерозчинний у воді хромат свинцю РbСrО4, служить для виготовлення жовтої олійної фарби – жовтий крон (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  2. хромати — хрома́ти солі хромової кислота, кристалічні речовини жовтого кольору, сильні окислювачі. Застосовують переважно у текстильній і шкіряній промисловості. Словник іншомовних слів Мельничука