1. Словник української мови в 11 томах

хромітовий

ХРОМІ́ТОВИЙ, а, е. Стос. до хроміту; який містить хроміт.

Вперше хромітові руди на Кемпірсайському масиві геологи виявили 1937 року (Веч. Київ, 22.VI 1971, 4);

// Зробл. з хроміту.

Хромітові вогнетриви.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хромітовий — хромі́товий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хромітовий — ХРОМІ́ТОВИЙ, а, е. Стос. до хроміту; який містить хроміт. Вперше хромітові руди на Кемпірсайському масиві геологи виявили 1937 року (з газ.); // Зробл. з хроміту. Хромітові вогнетриви. Словник української мови у 20 томах
  3. хромітовий — -а, -е. Стос. до хроміту; який містить хроміт. || Зробл. з хроміту. Хромітові вогнетриви. Великий тлумачний словник сучасної мови