хруст
ХРУСТ¹, у, ч. Те саме, що хру́скіт.
Брязк, дренькіт, хруст..— все в одній хвилі зіллялося в дику.. гармонію (Фр., І, 1955, 230);
Хотілося [Василеві] вискочити з машини, торкнутися ногами теплої рідної землі, упитися пахощами динь, послухати ніжний хруст кавуна… (Є. Кравч., Сердечна розмова, 1957, 39);
Плуг з м’яким хрустом знімав з борозни чорну смужку (Панч, В дорозі, 1959, 228);
Випив єдиним духом свою горілку [Половинка], з хрустом відкусив огірка, поставив склянку на стіл (Собко, Звич. життя, 1957, 23).
ХРУСТ², у, ч., збірн., діал. Хмиз.
[Мавка:] У лісі є такі провалля, заховані під хрустом та галуззям, —не бачить їх ні звір, ані людина, аж поки не впаде… (Л. Укр., III, 1952, 238);
Дядько підливає в казанець з коновки воду, підкидає на багаття хрусту (М. Ол., Леся, 1960, 109).
ХРУСТ³ див. хрусти́.
Значення в інших словниках
- хруст — хруст 1 іменник чоловічого роду хрускіт хруст 2 іменник чоловічого роду хмиз діал. хруст 3 іменник чоловічого роду печиво Орфографічний словник української мови
- хруст — ХРУСТ¹, у, ч. Те саме, що хру́скіт. Брязк, дренькіт, хруст .. – все в одній хвилі зіллялося в дику .. гармонію (І. Франко); Хотілося [Василеві] вискочити з машини, торкнутися ногами теплої рідної землі, упитися пахощами динь... Словник української мови у 20 томах
- хруст — хру́ст кул. виріб із тіста, смажений в олії (посипають цукром-пудрою)(м, ср, ст): Вчора смажила хрусти, такий простий перепис: півлітри сметани, два яйця, 2 лижки цукру, лижечка поташу, погашеного оцтом, і муки – скільки забере. Притрусилося пудрою. Смакота! (Авторка)||хрустик Лексикон львівський: поважно і на жарт
- хруст — I -у, ч. Те саме, що хрускіт. II -у, ч., збірн., діал. Хмиз. III див. хрусти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хруст — ХМИЗ збірн. (невеликі тонкі гілки, відділені від дерева, куща; сухі гілки, сучки дерев, що попадали на землю), ХМИ́ЗЗЯ рідше, ХВО́РО́СТ, ХВОРОСТИ́ННЯ діал., ХВОРОСТНЯ́К, ПАЛІ́ЧЧЯ, ЛОМ, ЛОМА́ЧЧЯ, ТРУ́СОК, ТРУСК діал., ХМИЗНЯ́К рідше, ЛА́МАНЬ розм. Словник синонімів української мови