1. Словник української мови в 11 томах

хряп

ХРЯП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хря́пати, хря́пнути.

— Брешеш, сякий-такий сину! — та хряп по вікну, а воно брязь! і до одної шибки так і розлетілось (Кв.-Осн., II, 1956, 291);

— Кавун — то наш піт і наша праця, а він вибере.. якнайбільшого, хряп об коліно, середину виїсть, а решту в бур’ян (Тют., Вир, 1964, 35);

— Бережися ж там, дочко! — Пхі,— така весела була,— прощайте! — хряп дверима (Головко, II, 1957, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хряп — хряп вигук незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. хряп — ХРЯП, виг., розм. Уживається як присудок за знач. хря́пати, хря́пнути, на означення одноразової дії. – Брешеш, сякий-такий сину! – та хряп по вікну, а воно брязь! і до одної шибки так і розлетілось (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. хряп — виг., розм. Уживається як присудок за знач. хряпати, хряпнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. хряп — Хряп! меж. Бацъ, трахъ, шлепъ. Хряп дідуся по щоці. Кв. (О. 1861. У. 22). Словник української мови Грінченка