хрящик
ХРЯ́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хрящ¹.
Як відомо, кістки з’являються у людини не одразу. Вони проходять довгий і багато в чому загадковий шлях розвитку від слабеньких хрящиків у зародків до добре розвинутого скелета дорослих (Наука.., 5, 1967, 30);
А мати все пригощає сина: — Ось тобі хрящик… Ти ж любиш,— підкладає вона йому гарячої найніжнішої баранини (Гончар, Тронка, 1963, 10);
Він роздуває тонкі ніздрі довгого з хрящиком носа, смішно, двома цівками, як з паровоза, випускає дим (Коз., Вибр., 1947, 16);
Перед Василем на траві лежала розпанахана надвоє сіра ящірка, гидливо виглядали з-під її шкури невеличкі хрящики-кісточки (Мирний, IV, 1955, 17).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрящик — хря́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хрящик — див. хрящ Словник синонімів Вусика
- хрящик — ХРЯ́ЩИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хрящ¹. Як відомо, кістки з'являються у людини не одразу. Вони проходять довгий і багато в чому загадковий шлях розвитку від слабеньких хрящиків у зародків до добре розвинутого скелета дорослих (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- хрящик — -а, ч. Зменш.-пестл. до хрящ I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрящик — Хря́щик, -ка; -щики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хрящик — Хрящик, -ка м. 1) ум. отъ хрящ. 2) Порода грибовъ. Помагай-бі, гаєчку, дай гриба і бабочку, сироїжку з діжку, хрящика з ящика, красноголовця з хлопця. Ном., стр. 282, № 340. Словник української мови Грінченка