хрящик

ХРЯ́ЩИК, а, ч. Зменш.-пестл. до хрящ¹.

Як відомо, кістки з’являються у людини не одразу. Вони проходять довгий і багато в чому загадковий шлях розвитку від слабеньких хрящиків у зародків до добре розвинутого скелета дорослих (Наука.., 5, 1967, 30);

А мати все пригощає сина: — Ось тобі хрящик… Ти ж любиш,— підкладає вона йому гарячої найніжнішої баранини (Гончар, Тронка, 1963, 10);

Він роздуває тонкі ніздрі довгого з хрящиком носа, смішно, двома цівками, як з паровоза, випускає дим (Коз., Вибр., 1947, 16);

Перед Василем на траві лежала розпанахана надвоє сіра ящірка, гидливо виглядали з-під її шкури невеличкі хрящики-кісточки (Мирний, IV, 1955, 17).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрящик — хря́щик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хрящик — див. хрящ Словник синонімів Вусика
  3. хрящик — ХРЯ́ЩИК, а, ч. 1. Зменш.-пестл. до хрящ¹. Як відомо, кістки з'являються у людини не одразу. Вони проходять довгий і багато в чому загадковий шлях розвитку від слабеньких хрящиків у зародків до добре розвинутого скелета дорослих (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. хрящик — -а, ч. Зменш.-пестл. до хрящ I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хрящик — Хря́щик, -ка; -щики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. хрящик — Хрящик, -ка м. 1) ум. отъ хрящ. 2) Порода грибовъ. Помагай-бі, гаєчку, дай гриба і бабочку, сироїжку з діжку, хрящика з ящика, красноголовця з хлопця. Ном., стр. 282, № 340. Словник української мови Грінченка