1. Словник української мови в 11 томах

хріновий

ХРІ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до хрін;

// Пригот. з хріну.

♦ Хрі́нова ма́ти; Хрі́нові ді́ти — уживається як лайка.

Що за хрінова мати! (Номис, 1864, № 7834);

Так само і в пеклі собі упорядкували: і старші в їх, .. і менші, і цяцечки, і уряди, і шпиги, і десятники— все у хрінових дітей, як у нас! (Вовчок, VI, 1956, 274).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хріновий — хрі́новий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хріновий — ХРІ́НОВИЙ, а, е. Прикм. до хрін; // Вигот. з хріну. Купа зібралася осіб до півста, якщо й не більше, на довгих столах навалено було смаженого й вареного і так шматками, .. Словник української мови у 20 томах
  3. хріновий — А, -е, лайл. Поганий. Хріновий зв'язок — нічого не чую. Словник сучасного українського сленгу
  4. хріновий — (-а, -е) мол., жрм. Поганий, кепський. Сірий дощ, дошкульний вітер — / отаке хрінове літо. / Прохолодно, похмуро, нордично, незвично (УМ, 1.06.2001). ЯБМ, 2, 502. Словник жарґонної лексики української мови
  5. хріновий — -а, -е. Прикм. до хрін. || Пригот. з хріну. Хрінова мати; Хрінові діти — уживається як лайка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хріновий — вра́жа (лиха́, хрі́нова і т. ін.) ма́ти, лайл. 1. Уживається для вираження незадоволення чим-небудь, діями когось. — От вража мати, знову дощ почався! — почулося з-за вікна (З газети). 2. з дієсл. Якісь небажані, незвичайні обставини, щось незрозуміле. Фразеологічний словник української мови