хтозна
ХТО́ЗНА, присудк. сл., розм. Невідомо, ніхто не знає.
Коли позичав — знаю, а коли віддам — хтозна! (Укр.. присл.., 1963, 312);
Люба Олесю! Вчора отримала ваші листи і переслала твого листа в Париж, бо наших ще нема досі, може, через тиждень приїдуть (а хтозна, може й пізніше) (Л. Укр., V, 1956, 154);
Хтозна, скільки б ще так говорив Ковалів, якби його не перебив Бачура (Чаб., Тече вода.., 1961, 82);
Барклай і сам розумів, що.. треба спинити Наполеона, бо інакше становище стане нестерпним і хтозна, чим все це закінчиться (Кочура, Зол. грамота, 1960, 114);
Дуже спокушала думка постукати в вікно і попросити притулку. Але хтозна, чи добра душа зустріне втікачок (Хижняк, Тамара, 1959, 260).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хтозна — хто́зна прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- хтозна — (з підсил. част. хто й зна), присудк. сл. Невідомо, ніхто не знає. Коли позичав – знаю, а коли віддам – хтозна! (приказка); Хтозна, чи добра душа зустріне втікачок (А.Хижняк); – Мені здається, тут не живуть. – "З якої речі?" – Хтозна... (Вас. Літературне слововживання
- хтозна — пр., погибель його зна, хто його зна, невідомо; ФР. бозна-, казна-. Словник синонімів Караванського
- хтозна — див. невідомо Словник синонімів Вусика
- хтозна — ХТО́ЗНА, пред., розм. Невідомо, ніхто не знає; бозна, невідь. Коли позичав – знаю, а коли віддам – хтозна! (прислів'я); Люба Олесю!... Словник української мови у 20 томах
- хтозна — присудк. сл., розм. Невідомо, ніхто не знає. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хтозна — НЕВІДО́МО предик., а також ужив. як присл. разом із займ. і присл. хто, що, який, чому, скільки, де, коли, куди і т. ін. (немає відомостей про кого-, що-небудь), НЕ ЗНА́ТИ, ХТО́ЗНА розм., БО́ЗНА розм.; НЕ́ВІДЬ розм., НЕ́ВІСТЬ розм. рідше, НЕ́ВІТЬ розм. Словник синонімів української мови