хунхуз
ХУНХУ́З, а, ч. Учасник озброєних банд, що діяли в Північно-Східному Китаї з середини XIX до середини XX ст.
По «Esels-Platz» напідпитку іде козак в кобеняку… ..Один говорить: «Це — зулус!» Хтось другий крикнув: «Це — хунхуз!» (Олесь, Вибр., 1958, 288);
І я, малий, мав цілковиту віру До довгих і кошлатих теревень.. Про хитрого і хижого хунхуза… (Рильський, I, 1956, 174).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хунхуз — хунху́з іменник чоловічого роду, істота бандит Орфографічний словник української мови
- хунхуз — ХУНХУ́З, а, ч. Учасник озброєних банд, що діяли в Північно-Східному Китаї з середини XIX до середини XX ст. По “Esels-Platz” напідпитку іде козак в кобеняку... .. Один говорить: “Це – зулус!” Хтось другий крикнув: “Це – хунхуз!” (О. Словник української мови у 20 томах
- хунхуз — -а, ч. Учасник озброєних банд, що діяли в Північно-Східному Китаї від середини 19 до середини 20 ст. Великий тлумачний словник сучасної мови