хурделиця
ХУРДЕ́ЛИЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що хуртови́на 1.
— А воно ж мете надворі. Скільки живу на світі, такої хурделиці не бачив (Шиян, Вибр., 1947, 225);
Хурделиця виє, січе обличчя, обкручується навколо старої холодними завоями (Сміл., Сад, 1952, 108);
— Хто там? — Степане Васильовичу, це я,— дивуючись, Мар’ян пізнає голос учителя. — Заблудився у хурделиці. Таке ж несусвітне віє кругом… (Стельмах, І, 1962, 181);
*У порівн. Неначе хурделиця, б’ються Чайки над гирлом Дунаю (Нагн., Вибр., 1957, 166);
// чого, перен. Те саме, що ви́хор¹ 2.
Наступні кілька днів Омелькових пройшли в хурделиці подій, думок і почуттів (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 564);
В небі товклися хмари. Ось із ущелини пробилося сонце, і дід яскраво спалахнув у хурделиці світла та променів (Гуц., З горіха.., 1967, 104).
Значення в інших словниках
- хурделиця — хурде́лиця іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- хурделиця — див. ХУРТОВИНА. Словник синонімів Караванського
- хурделиця — див. вітер; заметіль; негода Словник синонімів Вусика
- хурделиця — ХУРДЕ́ЛИЦЯ, і, ж., розм. Те саме, що хуртови́на 1. – А воно ж мете надворі. Скільки живу на світі, такої хурделиці не бачив (А. Шиян); Хурделиця виє, січе обличчя, обкручується навколо старої холодними завоями (Л. Смілянський); – Хто там?... Словник української мови у 20 томах
- хурделиця — -і, ж., розм. Те саме, що хуртовина 1). || чого, перен. Те саме, що вихор I 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хурделиця — ЗАВІРЮ́ХА (сильний вітер із снігом), ХУРТОВИ́НА, МЕТЕ́ЛИЦЯ, ВІ́ХОЛА, ЗАМЕТІ́ЛЬ, ХУ́ГА, ЗАВІ́Я, СНІГОВІ́Й, СНІЖНИ́ЦЯ, ХУГОВІ́Й, ЮГА́, ХВИ́ЩА розм., ХУГАВИ́ЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛИЦЯ розм., ХУРДЕ́ЛЯ розм., ХУРДИ́ГА розм., ХУРТЕ́ЧА розм., СНІГОВИ́ЦЯ розм. Словник синонімів української мови
- хурделиця — Хурделиця, -ці ж. Мятель. Черк. у. Словник української мови Грінченка