хуторянка
ХУТОРЯ́НКА, и́, ж. Жін. до хуторя́нин.
Він дуже багацько на своєму віку бачив усяких людей і не вміг [міг] вподобать собі хоч і гарних, але трохи простих полтавських хуторянок (Н.-Лев., І, 1956, 442);
Йде обніжком волошковим Чіпка.. Хуторянку у полі стріча … (Мас., Сорок.., 1957, 348);
Деяким хуторянкам довелося навіть перевезти дітей у сусіднє село до родичів (Ірчан, II, 1958, 418).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хуторянка — хуторя́нка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- хуторянка — ХУТОРЯ́НКА, и́, ж. Жін. до хуторя́нин. Він дуже багацько на своєму віку бачив усяких людей і не вміг [міг] вподобать собі хоч і гарних, але трохи простих полтавських хуторянок (І. Нечуй-Левицький); Йде обніжком волошковим Чіпка .. Хуторянку у полі стріча. Словник української мови у 20 томах
- хуторянка — -и. Жін. до хуторянин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хуторянка — Хуторя́нка, -нки, -нці; -ря́нки, -ря́нок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)