хутровий
ХУТРОВИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до ху́тро 1, 2.
Зрозуміло, що чутки про золото, срібло, інші руди та хутрові багатства відігравали не останню роль [для експедицій до Сибіру] (Видатні вітч. географи, 1954, 13);
Основним товаром світової хутрової торгівлі у наш час є шкурки норок, яких розводять у клітках (Наука.., 6, 1973, 44);
Тваринний світ [тайги] досить багатий. Тут водяться цінні хутрові звірі, які є предметом мисливського промислу,— білка, заєць, лисиця, куниця, соболь, горностай (Фіз. геогр., 6, 1957, 40);
// Пов’язаний з добуванням, обробкою й продажем хутра.
У господарстві [колгосп ім. К. Маркса на Львівщині] створено підприємство по виробництву олії, цегельний завод, столярне підприємство, хутровий цех, млин (Хлібороб Укр., 9, 1972, 17);
Щороку звірівницькі господарства [нашої країни] постачають на хутровий ринок десятки тисяч норкових шкурок найрізноманітнішого забарвлення (Наука.., 6, 1973, 44).
2. Зробл. з хутра (у 3 знач.), на хутрі.
Теплий хутровий одяг грів, не обтяжуючи його (Трубл., I, 1955, 196).
Значення в інших словниках
- хутровий — хутрови́й прикметник Орфографічний словник української мови
- хутровий — ХУТРОВИЙ – ХУТРЯНИЙ Хутровий. Пов’язаний з розведенням звірів, добуванням та обробленням хутра, а також з торгівлею хутром. Вж. зі сл.: звір, сировина, виробництво, промисловість, багатства, вироби, цех, ринок, справи, торгівля. Хутряний. Літературне слововживання
- хутровий — ХУТРОВИ́Й, а́, е́. 1. Прикм. до ху́тро 1, 2. Зрозуміло, що чутки про золото, срібло, інші руди та хутрові багатства відігравали не останню роль [для експедицій до Сибіру] (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
- хутровий — -а, -е. 1》 Прикм. до хутро 1), 2). || Пов'язаний з добуванням, обробкою і продажем хутра. 2》 Зробл. з хутра (у 3 знач.), на хутрі. Великий тлумачний словник сучасної мови