1. Словник української мови в 11 томах

хухати

ХУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ху́кати.

Бач, який сніжок лапастий падає. Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (Турч., Зорі.., 1950, 176);

Юрцьо лежав хорий.. Що там радили, як хухали, і шептали, і плакали родичі, не вмію того сказати (Фр., III, 1950, 198);

Панько.. обзирав здерту шкіру, хухав у праву руку (Март., Тв., 1954, 165);

Дівчина.. хухає на сині руки і, не доправши як слід, біжить до хати зігрітися (Хотк., II, 1966, 267).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хухати — ху́хати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. хухати — (на страву) дмухати, дути; (на руки) дихати; Р. хекати. Словник синонімів Караванського
  3. хухати — ХУ́ХАТИ, аю, аєш, недок., розм. Те саме, що ху́кати. Бач, який сніжок лапастий падає. Дай я тобі руки похухаю. Померзли, мабуть? І вуйко Юра почав хухати Василькові на руки (А. Турчинська); Юрцьо лежав хорий .. Словник української мови у 20 томах
  4. хухати — -аю, -аєш, недок., розм. Те саме, що хукати. Великий тлумачний словник сучасної мови