хімізм

ХІМІ́ЗМ, у, ч., чого, спец. Хімічна природа якої-небудь речовини, певного явища, процесу.

Гриб розвивається по-різному, залежно від хімічного складу рослини, що, в свою чергу, залежить від хімізму грунту (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 447);

Вирішальну роль у формуванні флори водоростей відіграють такі екологічні фактори, як.. хімізм води, ступінь обводнення водойми, температурний режим (Укр. бот. ж., XIII, 4, 1956, 52);

Хімізм кометних газів виявився подібним до складу атмосфер планет-гігантів (Знання.., 4, 1966, 5);

Речовина, з якої складалися первісні живі істоти (архебіонти), за своїм складом була значно простіша, ніж сучасна протоплазма. Хімізм процесів, що відбувалися у ній, також був більш простим і являв собою лише деяку віддалену схожість з тими явищами, які мають місце в сучасних організмах (Вибр. праці М. Г. Холодного, 1970, 425).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хімізм — хімі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хімізм — ХІМІ́ЗМ, у, ч., чого, спец. Хімічна природа якої-небудь речовини, певного явища, процесу. Гриб розвивається по-різному, залежно від хімічного складу рослини, що, в свою чергу, залежить від хімізму ґрунту (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. хімізм — -у, ч., чого, спец. Хімічна природа якої-небудь речовини, певного явища, процесу. Великий тлумачний словник сучасної мови