хімізм
ХІМІ́ЗМ, у, ч., чого, спец. Хімічна природа якої-небудь речовини, певного явища, процесу.
Гриб розвивається по-різному, залежно від хімічного складу рослини, що, в свою чергу, залежить від хімізму грунту (Хвор. с.-г. рослин, 1953, 447);
Вирішальну роль у формуванні флори водоростей відіграють такі екологічні фактори, як.. хімізм води, ступінь обводнення водойми, температурний режим (Укр. бот. ж., XIII, 4, 1956, 52);
Хімізм кометних газів виявився подібним до складу атмосфер планет-гігантів (Знання.., 4, 1966, 5);
Речовина, з якої складалися первісні живі істоти (архебіонти), за своїм складом була значно простіша, ніж сучасна протоплазма. Хімізм процесів, що відбувалися у ній, також був більш простим і являв собою лише деяку віддалену схожість з тими явищами, які мають місце в сучасних організмах (Вибр. праці М. Г. Холодного, 1970, 425).
Значення в інших словниках
- хімізм — хімі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- хімізм — ХІМІ́ЗМ, у, ч., чого, спец. Хімічна природа якої-небудь речовини, певного явища, процесу. Гриб розвивається по-різному, залежно від хімічного складу рослини, що, в свою чергу, залежить від хімізму ґрунту (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- хімізм — -у, ч., чого, спец. Хімічна природа якої-небудь речовини, певного явища, процесу. Великий тлумачний словник сучасної мови