1. Словник української мови в 11 томах

цвікнути

ЦВІ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до цві́кати.

Певне й на цей раз вона б не знесла, цвікнула б; та, як знаємо, не була дома (Свидн., Люборацькі, 1955, 187).

♦ Цві́кнути в о́чі (в ві́чі) кому — дорікнути комусь.

— Як побачите мене, що я б’ю хлопа, або тілько почуєте, що била кого, сварила на кого, або що, то тоді прийдіть до мене і цвікніть мені в очі (Фр., III, 1950, 376).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвікнути — цві́кнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. цвікнути — ЦВІ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Однокр. до цві́кати. Певне й на цей раз вона б не знесла, цвікнула б; та, як знаємо, не була дома (А. Свидницький). ◇ (1) Цві́кнути в о́чі (ві́чі) кому – гостро дорікнути. Словник української мови у 20 томах
  3. цвікнути — -ну, -неш, док., розм. Однокр. до цвікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. цвікнути — ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ... Словник синонімів української мови