1. Словник української мови в 11 томах

цвіркунів

ЦВІРКУНІ́В, но́ва, но́ве. Прикм. до цвірку́н; належний цвіркунові.

Знову теркотання, знову забої цвіркунові (Мирний, І, 1954, 270);

Достеменна ознака добра — та нескладна цвіркунова пісня. Але давно вже не співав цвіркун у дідовій хаті (Рибак, Помилка.., 1956, 248).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвіркунів — ЦВІРКУНІ́В, но́ва, но́ве. Прикм. до цвірку́н; належний цвіркунові. Знову теркотання, знову забої цвіркунові (Панас Мирний); Достеменна ознака добра – та нескладна цвіркунова пісня. Але давно вже не співав цвіркун у дідовій хаті (Н. Рибак). Словник української мови у 20 томах
  2. цвіркунів — -нова, -нове. Прикм. до цвіркун. || Належний цвіркунові. Великий тлумачний словник сучасної мови