1. Словник української мови в 11 томах

центрифуга

ЦЕНТРИФУ́ГА, и, ж. Машина або прилад для поділу суміші з сипких тіл чи рідин на складові частини дією відцентрової сили.

У напівкоксових смолах вода міститься звичайно у вигляді емульсії. Внаслідок фугування цієї смоли на центрифугах процент емульсованої води доводиться до 0,2-0,3 (Шляхи розв. пал. пром.., 1958, 92);

Уповайченков крутнув ложкою так, що шматки розкипілої риби закружляли в казанку, як у центрифузі (Перв., Дикий мед, 1963, 251);

// Прилад для фізіологічних випробувань, для тренування космонавтів і т. ін.

Він [Ціолковський] писав, що провів деякі досліди для з’ясування впливу на організм радіального прискорення, обертаючи в центрифузі комах і курчат (Фізіол. ж., VII, 1, 1961, 3);

Комплекс спеціальних тренувань і випробування [космонавтів] включав:..— тривале перебування в спеціально обладнаній звукоізольованій камері;— тренування на центрифузі;— парашутні стрибки з літаків (Наука.., 5, 1961, 21).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. центрифуга — [цеинтриефуга] -гие, д. і м. -уз'і Орфоепічний словник української мови
  2. центрифуга — центрифу́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. центрифуга — ЦЕНТРИФУ́ГА, и, ж. Машина або прилад для поділу суміші з сипких тіл чи рідин на складові частини дією відцентрової сили. У напівкоксових смолах вода міститься звичайно у вигляді емульсії. Словник української мови у 20 томах
  4. центрифуга — -и, ж. Машина або прилад для поділу суміші з сипких тіл чи рідин на складові частини дією відцентрової сили. || Прилад для фізіологічних випробувань, для тренування космонавтів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. центрифуга — центрифу́га (нім. Zentrifuge, від лат. centrum – середина і fuga – втеча) 1. Апарат, який від дії відцентрової сили розділяє суміші. 2. Пристрій для тренування космонавтів і випробування деяких приладів. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. центрифуга — Пристрій, у якому відцентрова сила використовується для розділення складових (з різною густиною) суміші рідин, напр., суспензії, емульсії; розрізняють фільтраційні, седиментаційні та сепараторні (різновид сепараторів – див. сепаратор) ц. Універсальний словник-енциклопедія