центрувати
ЦЕНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., спец.
1. Установлювати центри яких-небудь тіл на одну спільну вісь; надавати центру інструмента, деталі машини потрібного положення.
При користуванні конденсорними збільшувачами для рівномірного освітлення негатива треба центрувати лампу, пересуваючи її відносно конденсора (Довідник фот., 1959, 165);
Він побіг щодуху на городи, понад ставом, до колгоспної облізлої шопи, де вони з Сашком, сином Василини, закінчували ремонтувати і центрувати молотарку (Кучер, Прощай.., 1957, 455).
2. Робити в предметі центрувальні заглибини для встановлення його на центри токарного верстата.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- центрувати — центрува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- центрувати — ЦЕНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец. 1. Установлювати центри яких-небудь тіл на одну спільну вісь; надавати центру інструмента, деталі машини потрібного положення. Словник української мови у 20 томах
- центрувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., спец. 1》 Установлювати центри яких-небудь тіл на одну спільну вісь; надавати центру інструмента, деталі машини потрібного положення. 2》 Робити в предметі центрувальні заглибини для встановлення його на центри токарного верстата. Великий тлумачний словник сучасної мови