цепний
ЦЕПНИ́Й.. а́, е́, розм. Прикм, до цеп 1. Цепни́й пес (соба́ка) — лютий пес, прив’язаний на ланцюг.
Лукія побачила у вікно цю сцену в той час, коли четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближались до парубка (Донч., III, 1956, 51);
Лютували охоронці порядку. Мов цепні собаки, кидалися жандарми на людей, намагалися зупинити натовп (М. Ол., Леся, 1960, 57).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me