цепний

ЦЕПНИ́Й.. а́, е́, розм. Прикм, до цеп 1. Цепни́й пес (соба́ка) — лютий пес, прив’язаний на ланцюг.

Лукія побачила у вікно цю сцену в той час, коли четверо запінених і охриплих від люті цепних псів вовчими стрибками наближались до парубка (Донч., III, 1956, 51);

Лютували охоронці порядку. Мов цепні собаки, кидалися жандарми на людей, намагалися зупинити натовп (М. Ол., Леся, 1960, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цепний — цепни́й прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. цепний — ЦЕПНИ́Й, а́, е́, розм. Прикм. до цеп 1. Словник української мови у 20 томах
  3. цепний — -а, -е, розм. Прикм. до цеп 1). Цепний пес. Великий тлумачний словник сучасної мови