цесаревич

ЦЕСАРЕ́ВИЧ, а, ч. У дореволюційній Росії — офіційна назва спадкоємця царського престолу.

— Григорій Юхимович казав: поки він буде молитися за нас, з цесаревичем і нами не трапиться ніякого нещастя (Стельмах, I, 1962, 622);

Аракчеєв дивувався з спритності цесаревича Костянтина і заздрив, що йому перепало двадцять вісім тисяч карбованців (Кочура, Зол. грамота, 1960, 238).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цесаревич — цесаре́вич іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. цесаревич — ЦЕСАРЕ́ВИЧ, а, ч. У дореволюційній Росії – офіційна назва спадкоємця царського престолу. – Григорій Юхимович казав: поки він буде молитися за нас, з цесаревичем і нами не трапиться ніякого нещастя (М. Словник української мови у 20 томах
  3. цесаревич — -а, ч. У дореволюційній Росії – офіційна назва спадкоємця царського престолу. Великий тлумачний словник сучасної мови