1. Словник української мови в 11 томах

цибулинка

ЦИБУЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до цибули́на.

Стрілкуватий часник розмножується переважно «повітряними» цибулинками, які утворюються в квіткових головках (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 229);

Кореневищні види декоративних цибуль добре розмножуються поділом куща, а цибулинні — цибулинками або насінням (Роб. газ., 26.III 1976, 4);

Проростає підсніжник з невеличкої цибулинки, зануреної досить глибоко в грунт (Знання.., 3, 1974, 28).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цибулинка — [циебулинка] -нкие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нок Орфоепічний словник української мови
  2. цибулинка — цибули́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. цибулинка — ЦИБУЛИ́НКА, и, ж. Зменш. до цибули́на. Стрілкуватий часник розмножується переважно “повітряними” цибулинками, які утворюються в квіткових головках (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. цибулинка — -и, ж. Зменш. до цибулина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цибулинка — Цибулина, -ни ж. Луковица. ум. цибулинка. Словник української мови Грінченка