1. Словник української мови в 11 томах

цибулюватий

ЦИБУЛЮВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що цибуля́стий.

Праворуч і ліворуч стояли двоповерхові боярські палаци з вибагливим різьбленням, з цибулюватими вежами (Тулуб, Людолови, II, 1957, 448).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цибулюватий — ЦИБУЛЮВА́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що цибуля́стий. Праворуч і ліворуч стояли двоповерхові боярські палаци з вибагливим різьбленням, з цибулюватими вежами (З. Тулуб). Словник української мови у 20 томах
  2. цибулюватий — -а, -е, розм. Те саме, що цибулястий. Великий тлумачний словник сучасної мови